Трудове виховання як засіб корекції для дітей з особливими потребами

У  23  статті  Конвенції  про  права  дитини  зазначено,  що розумово  чи  фізично  неповноцінна  дитина  повинна проводити повноцінне гідне життя в умовах, які забезпечили б її гідність, сприяли її упевненості в собі і полегшували б її  активну участь у житті суспільства. Відповідно  цього  документу  для  здійснення  корекції порушень  у  фізичному  та  психічному  розвитку  учнів  з особливими  освітніми  труднощами  має  проводитися відповідна корекційно-педагогічна діяльність, яка є складним психофізіологічним  і  соціально-педагогічним  явищем,  що охоплює  весь  освітній  процес.  Таким  чином,  корекційно-розвиваюча  робота  вирішує  специфічні  завдання,  зумовлені особливостями психофізичного розвитку учнів.

 На  сучасному етапі розвитку гігієнічної науки трудове навчання як засіб корекції і розвитку дітей з інтелектуальною недостатністю є однією із найголовніших складових ефективного розвитку виробничих навичок та умінь у дітей та першоосновою формування високого рівня соціальної  і професійної дієздатності та збереження  здоров’я  молоді.  Загальновідомим фактом є те, що серед різних видів діяльності людини праця має вирішальне значення. Вона сприяє всебічному вихованню і розвитку особистості.

     У процесі трудового навчання в учнів формується правильне ставлення до повідомляються вчителем відомостями і вироблюваним навичкам. Виробляючи на уроках праці необхідні процеси вимірювання, зважування, визначаючи в процесі роботи форму, величину, обсяг, колір і інші якості матеріалу, з якими він оперує, розумово відсталий школяр переконується в тому, що повідомлені учителем знання і відомості мають для нього важливе практичне значення .
     Розумово відсталому школяреві, як відомо, вчення дається з великими труднощами. Йому часто доводиться переживати невдачі, переконуватися в тому, що він не завжди в змозі правильно виконати завдання учителя. Все це формує у нього ставлення до навчання як до мало доступною для нього діяльності. Слід також мати на увазі, що важливість вчення, його користь і значимість для суспільства можна досить повно усвідомити лише з позицій майбутнього, з точки зору тієї ролі, яку воно відіграє у суспільно-трудової діяльності учня після закінчення школи. Таке усвідомлення дається розумово відсталого учня з великими труднощами навіть при дуже гарній постановці виховної роботи в школі .
Зовсім інші результати виходять при з'єднанні навчання з працею. Результати праці можна відчути безпосередньо. Сама робота і одержуваний продукт - виробу, іграшки, вироби - викликають в учня жвавий інтерес і спонукають його до активної та цілеспрямованої діяльності.
      Ручна праця розвиває конструкторські вміння і навички, грає велику роль в розумовому і естетичному вихованні дитини, розвитку його творчих, технічних здібностей.
    Ручна праця є найважливішим видом праці для дітей з особливими потребами . Ручна праця направлений на навчання дітей роботі з різними матеріалами. Крім того, ручна праця надає корекційна вплив на розумовий розвиток молодших школярів. Так, наприклад, спеціальна увага на уроках ручної праці приділено вихованню у розумово відсталих учнів звички обдумувати завдання не приступати відразу до його виконання. У цьому відношенні важко переоцінити значення аплікаційних робіт, при виконанні яких необхідно попередньо визначити місце приклеювання окремих частин аплікації, а так само дотримуватися послідовність їх приклеювання. У процесі таких занять в учнів виробляються навички організованості, вміння діяти за заздалегідь складеним планом. Аплікаційні роботи використовуються для розвитку просторового уявлення, так як розумово відсталі учні відчувають значні труднощі в правильному розташуванні деталей відносно один одного. А так само в самостійному вживанні відповідних слів: нагорі, в середині, навколо, над,  праворуч,  ліворуч і ін.  При виготовленні аплікації з геометричних фігур здійснюються міжпредметні зв'язки з уроками з математики.

            Результати теоретичних і експериментальних досліджень свідчать про важливість трудової діяльності в корекційному розвитку учнів з інтелектуальною недостатністю. В даний час особливо актуальна проблема цілісного розвитку вихованця корекційного установи як індивіда, особистості, суб'єкта діяльності та індивідуальності, що дозволяє розглядати розвиток цілісно, ​​як результат не однієї (за критерієм природне - соціальне), а трьох послідовних дихотомій (соціогенні - психогенне, зовнішнє-внутрішнє , ззовні визначене - зсередини обумовлене. Концепція цілісного розвитку дозволяє по - іншому поглянути на проблему розвитку особистості дитини з вадами інтелекту.
      Специфічні особливості психіки молодших школярів з порушенням інтелекту ведуть до необхідності враховувати дані особливості при навчанні і вихованні молодших школярів . У першу чергу це стосується використання в корекційних цілях різних видів трудової діяльності.  При роботі з дітьми застосовуються різні види трудової діяльності. Трудова діяльність може протікати в процесі навчальної діяльності на уроці, і в позаурочній діяльності. Використовуються такі види трудової діяльності як: самообслуговування, господарсько-побутової працю, працю по догляду за рослинами і тваринами, ручна праця. При грамотному використанні різних видів трудової діяльності  корекція розвитку розумово відсталих учнів дозволить ефективно підійти до їх виховання і навчання.
Трудове навчання і виховання дітей з особливими потребами, починаючи з початкової школи є важливим фактором формування працелюбності і креативності майбутнього громадянина країни, тому недоступними є спрощений підхід до уроків праці, заміна їх читанням, чи іншою роботою.

Важливим фактором у трудовому навчанні є доцільність виготовлення виробів: дарування їх дітям дитячого садка, використання набутих знань і умінь у різних змаганнях, наприклад, з моделювання іграшок і обов’язкова участь класу у виставці робіт учнів 1-4 класів.

     У трудовому навчанні розумово відсталих школярів, як і в навчанні загальноосвітніх предметів, проявляється великий розкид рівнів здібностей учнів. В одних учнів більше порушено сприйняття, мислення, формування знань (цільова сторона діяльності), але відносно збереженими моторика, працездатність, вольові якості, сформувалося стійке позитивне ставлення до праці. У інших спостерігаються інші поєднання порушених і щодо збережених властивостей трудової діяльності. Таким чином, в оцінці результатів трудового навчання необхідно виходити з різних рівнів мінімальних вимог до результатів навчання. Проблема полягає в тому, що у розумово відсталого школяра відсутній різкий перехід, межа між відносно збереженими і глибоко порушеними професійно важливими якостями. Надаючи розумово відсталому школяреві ту чи іншу допомогу в роботі, необхідно в той же час пильно стежити за тим, щоб не позбавляти, його можливості виявляти відому самостійність та ініціативу. Завдання полягає не в тому, щоб докладними поясненнями і вказівками попередити всі дії та операції учня, підказати йому те, що він сам в змозі зробити, а в тому, щоб допомогти йому правильно організувати свою діяльність, здійснити її планово і цілеспрямовано.

У процесі трудового навчання вчитель приділяв велику увагу тому, як навчити учнів аналізувати зразок, креслення або малюнок, якими вони мають керуватись під час роботи, допомогти їм усвідомити специфіку трудових дій, підготувати їх до свідомої та планової діяльності.

При показі трудових прийомів я використовую макети, деталі збільшених розмірів. Так, пояснюючи прийоми шиття стібків,  використовую макет демонструють стібка (на клапті тканини великої переплетення голкою з товстою ниткою розпочато виконання стібка). Прийоми загвинчування і відгвинчування гвинта і гайки показую на деталях пластмасового конструктора: вони великі й кольорові. Наприклад, прокручувати в долонях олівець перед тим, як навчати розкочуванню стовпчиків з пластиліну, або прокручувати кульки різних розмірів перед тим, як навчати скачуванню куль. Довгий час школярі не могли навчитися шити, користуючись наперстком. Я запропонувала  наступну вправу: у лівій руці вони тримають подушечку для голок або шматочок поролону; пальцями правої руки вони вколюють голку в поролон і середнім пальцем з наперстком проштовхують її глибше, потім виймають голку і повторюють рух. Учитель стежить.  Розумово- відсталим школярам властиві недостатня координованість рухів, особливо тонких рухів пальців, а також наявність сторонніх жестів, зайва різкість при реалізації трудових дій. Учитель, починаючи з перших занять, повинен готувати руки дітей до виконання прийому. Ця підготовка може здійснювалася безпосередньо перед його проведенням або під час фізкультхвилинок. Безпосередньо за тим, щоб діти, проколів поролон, плавно проштовхували голку далі. Правильно тримати інструмент допомагали мітки на ньому, які робить вчитель. Наприклад, та частина ручки ножиць, за яку потрібно братися, забарвлюється в червоний колір, на лезах ножиць ставиться мітка, далі якої їх не дозволяється зводити. За кілька хвилин, відведених на ознайомлювальні вправи, дуже складно домогтися засвоєння дітьми показаного прийому. Ця заволодіння ним настає при виготовленні об'єкта. У цей час вчитель уважно спостерігає, як учні здійснюють прийоми, особливо нові, і дає вказівки до правильного їх виконання. Якщо прийом складний і є побоювання, що діти будуть помилятися, слід перед практичною роботою провести тренувальні вправи або виконати рухову програму, попросивши потім кого-небудь з учнів показати її.    Розумово відсталі школярі, в силу особливостей розвитку (нестійкість уваги, низький рівень розвитку мислення, погана пам'ять, швидка відволікання і стомлюваність) не можуть тривалий час уважно слухати вчителя, погано розуміють розказане і швидко його забувають. У зв'язку з цим надзвичайно важливі правильний відбір матеріалу для уроку, його обсяг і форма повідомлення.                                                                                                                          Для розуміння і запам'ятовування повідомляються відомостей, підвищення зацікавленості дітей застосовувалися засоби наочності під час бесіди і розповіді. Це були колекції ниток, тканин, паперу, дроту, набори інструментів, зразки програмних і позапрограмних виробів, виконаних вчителем  , гербарії, барвисті таблиці, малюнки, фрагменти з діафільмів і т. дУ процесі спеціально організованого трудового виховання особистість вихованця поступово удосконалюється. Участь розумово відсталих дітей у суспільно корисній і продуктивній праці приносить їм задоволення. Їх радує і сам процес такої праці, її результат. Це має велике значення для розвитку не тільки пізнавальних, а професійних інтересів. Праця, яка дає моральне й емоційне задоволення.

Метою трудового виховання є підготовка вихованців до самостійного виконання доступної кваліфікованої праці в умовах сучасного виробництва, участі у суспільнокористній, обслуговуючій, продуктивній праці, готовності включатися у трудову діяльність.